ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 14 грудня 2010 р.                                                                                    

№ 13/175-09  


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу об’єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ (далі –ОП "Український музичний альянс")

на рішення господарського суду Київської області від 21.09.2009 та

постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010

зі справи № 13/175-09

за позовом ОП "Український музичний альянс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бард",         м. Обухів Київської області (далі –ТОВ "Бард"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю "Торсат",            м. Київ (далі –ТОВ "Торсат"),

про зобов’язання укласти договір.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ОП "Український музичний альянс" –Неволіної А.Ю.,

ТОВ "Бард" –Остапенко Л.Ю., Швеця О.О.,

ТОВ "Торсат" –не з'яв.


За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України


ВСТАНОВИВ:


ОП "Український музичний альянс" звернулося до господарського суду Київської області з позовом, в якому просило суд зобов’язати ТОВ "Бард" укласти з позивачем договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статті 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі –Закон), статей 1, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статей 154, 155, 181, 187 Господарського кодексу України (далі –ГК України), статей 420, 426, 449, 454 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) і положення Розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 (далі –Порядок), мотивовано публічним сповіщенням (публічним повторним сповіщенням) ТОВ "Бард" шляхом ретрансляції програм телеканалу "Fashion TV" виконань, зафіксованих у фонограмах (відеограмах), відеограм, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.09.2009 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010 (колегія суддів у складі: суддя Фаловська І.М. –головуючий, судді Мостова Г.І., Разіна Т.І.), у задоволенні позову відмовлено.

ОП "Український музичний альянс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову з огляду на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ЦК України та Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Бард" заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У прийнятті рішення зі справи місцевий суд з посиланням на приписи статті 43 Закону, статті 11 ЦК України та статті 187 ГК України виходив з того, що хоча ОП "Український музичний альянс" і є організацією колективного управління, уповноваженою (свідоцтво від 02.04.2009 № 6/УО) здійснювати збір і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та по проводах (через кабель), але чинне законодавство не встановлює обов'язковості укладення згаданого договору.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції з посиланням на приписи статті 43 Закону, статті 179 ГК України та пунктів 1, 3, 4 розділу ІІ Порядку відмову в задоволенні позову ОП "Український музичний альянс" мотивував тим, що, дійсно, ТОВ "Бард" є суб’єктом комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, а укладення зазначеного договору відповідно до вимог закону є обов’язковим, але: позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту; запропонований позивачем проект договору не відповідає приписам статті 43 Закону щодо збору винагороди за будь-яке публічне сповіщення, а не лише за сповіщення без згоди виробників фонограм (відеограм) і виконавців; законодавець не визначив переліку істотних умов для даного виду договорів; укладення спірного договору має відбуватися шляхом обміну сторонами пропозиціями та погодженням ними усіх істотних умов.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності правових підстав для зобов'язання відповідача укласти згаданий договір.

За змістом статей 450, 452, 453, 454 ЦК України, статей 36, 37, 39, 40, 42, 43 Закону: право на використання об’єкта суміжних прав (зокрема, виконання, фонограми, відеограми тощо) належить відповідному правовласнику (виконавцеві, виробникові фонограми та/або відеограми чи особі, якій відповідні права передані у встановленому порядку); використання об’єктів суміжних прав здійснюється за згодою правовласників; у випадках, передбачених законом, допускається пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників без згоди відповідних правовласників, але з виплатою їм винагороди; збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються уповноваженими організаціями колективного управління.

Відповідно до приписів статей 1, 43 Закону і розділу ІІ Порядку, ТОВ "Бард" підпадає під визначення суб’єкта комерційного використання фонограм і відеограм, яке відбувається у формі публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) шляхом ретрансляції відповідних телепрограм.   

Обов’язковість укладення суб’єктом комерційного використання фонограм і відеограм відповідного договору про виплату винагороди встановлена частиною третьою статті 179 ГК України, статтею 43 Закону і пунктом 4 розділу ІІ названого Порядку (у чинній редакції).

Отже, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов правильних висновків про те, що відповідач є суб’єктом комерційного використання фонограм і відеограм, а обов’язковість укладення договору щодо виплати відповідної винагороди передбачена чинним законодавством.

Водночас посилання суду апеляційної інстанції на: неналежність обраного позивачем способу судового захисту; невідповідність запропонованого Підприємством проекту договору приписам статті 43 Закону; відсутність законодавчого визначення істотних умов для даного виду договорів; необхідність укладення спірного договору шляхом обміну сторонами пропозиціями та погодженням ними усіх істотних умов, - не можуть бути визнані належними та достатніми підставами для відмови в задоволенні даного позову ОП "Український музичний альянс", оскільки:

- відповідач є суб’єктом комерційного використання фонограм і відеограм, а позивач – організацією колективного управління, уповноваженою на збір відповідної винагороди, що має здійснюватися на підставі договору, укладення якого згідно з приписами чинного законодавства є обов’язковим;

- звернення ОП "Український музичний альянс" до суду з приводу укладення договору відповідає приписам статей 15, 16 ЦК України та статей 179, 187 ГК України;

- відсутність законодавчо визначеного переліку істотних умов для даного виду договорів (типової форми) не виключає можливості його укладення, виходячи із загальних положень законодавства (статті 179, 180 ГК України);

- попередніми судовими інстанціями встановлено, що ОП "Український музичний альянс" 10/07/2009 зверталося до ТОВ "Бард" з пропозицією укласти договір  № 01-10/07/09/К про виплату згаданої винагороди (що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком від 10.07.2009), але відповідач запропонований позивачем проект договору не підписав (стаття 181 ГК України);

- попередніми судовими інстанціями не встановлено наявності у ТОВ "Бард" дозволів правовласників (виконавців, виробників фонограм/відеограм) на публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань;

- ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не з’ясовано позиції відповідача щодо змісту запропонованого позивачем проекту договору (у тому числі й щодо його істотних умов) та не досліджено доводів і заперечень сторін, їх зауважень та пропозицій з цього приводу.

Таким чином, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну  правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України  


ПОСТАНОВИВ:


1. Касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 21.09.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010 зі справи № 13/175-09 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.


Суддя                                                                                                 В. Селіваненко


Суддя                                                                                                 І. Бенедисюк


Суддя               Б. Львов