ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                                                                                   

Справа № 10/88/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  судді:

Мирошниченка С.В.,

суддів:

Барицької Т.Л.,


Хрипуна О.О,

розглянувши касаційну скаргу


Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013

та на ухвалу

господарського суду Запорізької області від 28.11.2012

у справі

№10/88/10 господарського суду Запорізької області

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Константа ";

про

стягнення 8 568 825,12 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача Береговий І.В.;

відповідача 1 Кірюхін А.Т.;

відповідача 2 повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 у справі №10/88/10 (суддя Аленикова Т.Г.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 (судді: Москальова І.В., Манжур В.В., М'ясищев А.М.), задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" про визнання наказів №№10/88/10 від 05.05.2010 такими, що не підлягають виконанню.

Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (надалі скаржник/банк), не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, справу №10/88/10 направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи.


Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх  інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті судових рішень у даній справі, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа" (відповідач 1) звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання наказів господарського суду Запорізької області від 05.05.2010 за №№10/88/10, виданих вказаним судом на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 06.04.2010 у справі №10/88/10, такими, що не підлягають виконанню; вказана заява обґрунтована тим, що виконавче провадження з виконання вказаних наказів було зупинено підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області у зв'язку з порушенням справи про банкрутство ТОВ "Константа". Під час розгляду господарським судом Запорізької області справи про банкрутство боржника (ТОВ "Константа") №19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 було затверджено мирову угоду, укладену між боржником та кредиторами, в тому числі, й АБ "Діамантбанк" (позивач у даній справі). Умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2012, визначено, що з моменту набрання чинності даної мирової угоди, усі грошові зобов'язання боржника перед кредиторами, які випливають із підстав, зазначених у пред'явлених кредиторами заявах про грошові вимоги до боржника, припиняються відповідно до ст. 604 ЦК України, за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), одночасно у боржника виникають перед кредитором зобов'язання, передбачені цією угодою; виходячи з чого, не можуть існувати декілька виконавчих документів (накази від 05.05.2010 та мирова угода, яка має силу виконавчого документа), а тому, вказані накази мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи вказану заяву ТОВ "Константа", погодилися із доводами останнього та визнали накази від 05.05.2010 № 10/88/10 такими, що не підлягають виконанню, з чим не вбачає підстав не погодитися суд касаційної інстанції, з огляду на таке.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 06.04.2010 у даній справі задоволені позовні вимоги АБ "Діамантбанк" (ПАТ "Діамантбанк") до ТОВ"Константа" (відповідач 1) та до ТОВ "Будівельна компанія "Константа"; за рішенням з відповідача 1 стягнуто заборгованість у сумі 8 168 825,21 грн.; з відповідачів 1 та 2 на користь позивача стягнуто солідарно заборгованість у розмірі 500 000,00 грн.; крім того, з відповідача 1 стягнуто 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; на виконання вказаного рішення, господарським судом Запорізької області 05.05.2010 видано відповідні накази, зокрема, про стягнення з відповідача 1 заборгованості у сумі 8 168 825,21 грн. та про стягнення судових витрат, а саме: 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 у справі №19/157/10 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Запорізькій області від 06.09.2010 зупинено виконання наказів №10/88/10 від 05.05.2010.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2012 у справі №19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 затверджено реєстр вимог кредиторів до ТОВ "Константа"; ухвалою цього ж суду від 29.05.2012 затверджено мирову угоду, укладену між боржником (ТОВ "Константа") та кредиторами, у тому числі, і з ПАТ "Діамантбанк"; припинено провадження у справі, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладений ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 (вказана ухвала від 29.05.2012 набрала законної сили).

Відповідно до пункту 2.2. мирової угоди, вона укладена щодо таких зобов'язань боржника: - пункт 2.2.1. мирової угоди – вимоги першої черги - №291 ПАТ "АБ "Діамантбанк" – 7 418 698,51 грн.; - пункт 2.2.4. мирової угоди – вимоги четвертої черги - №26 ПАТ "АТ "Діамантбанк" – 4 718 898,60 грн.; - пункт 2.2.6. мирової угоди – вимоги шостої черги - №11 ПАТ "АБ "Діамантбанк" – 3 895 906,59 грн.

Як вбачається зі змісту мирової угоди (п. 3.1.) сторони усвідомлюють, що з моменту набрання чинності цією мировою угодою всі грошові зобов'язання боржника перед кредитором, які випливають з підстав, зазначених в пред'явлених кредиторами заявах про грошові вимоги до боржника, припиняються відповідно до ст. 604 ЦК України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Одночасно у боржника виникають перед кредиторами зобов'язання, передбачені цією мировою угодою.

Відповідно до п.п. 4.1.1. та 4.1.2. мирової угоди, кредитори надають боржнику відстрочку щодо виконання зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.1 – до 31.12.2016, п.п. 2.2.4. – до 31.12.2017 включно; стосовно ж вимог шостої черги (зокрема, п.п. 2.2.6. мирової угоди), то відповідно до п. 5.1. мирової угоди, підлягають прощенню (списанню) в повному обсязі; вказана умова мирової угоди згідно з п.п. 5.2. останньої передбачає собою припинення зобов'язань, зазначених у п.2.2.6. мирової угоди, відповідно до ст. 605 ЦК України з моменту затвердження господарським судом Запорізької області цієї мирової угоди.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 604 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняються за домовленістю сторін; одним із різновидів домовленості сторін, як підставою припинення зобов'язання є новація зобов'язання – заміна первісного зобов'язання новим зобовязанням між тими ж сторонами.

Згідно зі ст.ст. 35, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі  про  банкрутство  розуміється домовленість  між  боржником  і кредиторами стосовно відстрочки та (або)  розстрочки,  а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника,  яка  оформляється  угодою  сторін.           Мирова угода укладається у  письмовій  формі  та  підлягає затвердженню  господарським  судом,  про  що зазначається в ухвалі господарського  суду  про  припинення  провадження  у  справі  про банкрутство. Мирова  угода  набирає  чинності  з  дня  її  затвердження господарським  судом  і  є  обов'язковою  для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.  Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін   вимог   кредиторів   на   активи  боржника  або  його корпоративні  права; задоволення вимог   кредиторів   іншими   способами,   що  не суперечать закону.

Частиною 5 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що накази господарського суду від 05.05.2010 №10/88/10 (оспорювані ТОВ "Константа" накази), є таким, що не можуть виконуватися, оскільки вимоги позивача, які були підтверджені вказаними наказами були включені до реєстру вимог кредиторів та враховані в умовах мирової угоди (яка, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, про що також зазначено у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011), у зв'язку з чим, підстави для здійснення виконавчого провадження у даній справі за наказами №10/88/10 від 05.05.2010 відсутні, що зумовлює обґрунтоване визнання їх такими, що не підлягають виконанню з огляду на вищевикладене.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування прийнятих у даній справі судових рішень, так як вони ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права; при цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 у справі №10/88/10 залишити без змін.


        Головуючий  суддя:                                           С.В. Мирошниченко


        Судді:                                                                    Т.Л. Барицька


                                                                                       О.О. Хрипун