Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 9 серпня 2020 Українська3English

\
\
\
\
\
\
З нагоди ювілею заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського Анатолія Йосиповича 27.09.2013 Друкувати

В його очах завжди світиться іскра любові до життя, бажання діяти, бути в гущі подій, готовність вирішувати, розуміти, підтримати, та ще ледь вловима іскорка суворості, доречніше сказати впевненості й цілеспрямованості. Будучи високопрофесійним фахівцем своєї справи, має завжди тверду позицію та масштабний спектр бачення любого питання. Саме таким ми знаємо Осетинського Анатолія Йосиповича - заступника Голови Вищого господарського суду України, який цими днями святкує поважний ювілей - 65 років.

Система господарських судів, яку ми маємо на сьогодні, створена на фундаменті, що будувався протягом дев'ятьох десятків років діяльності державних арбітражних і судових органів з розгляду господарських спорів. Анатолій Йосипович - один з небагатьох, хто віддав системі близько сорока років свого життя. У різний час обіймав різні посади, але життєвому принципу: залишатися собою, рухатися вперед ніколи не зраджував.

Справою всього життя Анатолія Йосиповича стала діяльність, пов'язана із системою арбітражних органів.

Економічна реформа 1965 року передбачала перехід до економічних методів управління народним господарством та мала вплив на систему органів державного арбітражу, зокрема, Постановою Ради Міністрів УРСР від 30 травня 1974 року були внесені зміни в його організаційну структуру, завдання та функції, з метою посилення впливу органів держарбітражу на господарські відносини в країні. Такий новий підхід отримав подальший розвиток у Конституції СРСР 1977 року та відповідно в Конституції УРСР 1978 року, згідно положень яких органи Державного арбітражу стали конституційними органами. З цього часу відбулися найкардинальніші зміни в формуванні й становленні системи господарських (арбітражних) судів України.

Розпочавши трудову діяльність у царині арбітражу в цей період, Анатолій Осетинський, маючи чудових вчителів-наставників - керівників Держарбітражу УРСР: Івана Корчака, Юрія Матвєєва, Станіслава Буткевича Семена Кузнєцова, завжди відзначався виваженістю, передбачливістю, високим потенціалом організаторського таланту. До того ж, він завжди належав до ініціаторів-практиків і, багато років очолюючи відділ нагляду та узагальнення арбітражної практики й інструктування, неодноразово вносив пропозиції, які мали вагоме підґрунтя для змін, що впроваджувалися з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства, спрямованого на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності в державі.

Над створенням першої самостійної спеціалізованої гілки судової влади та вдосконаленням системи господарських судів, яке розпочалося з прийняття Верховною Радою 4 червня 1991 року Закону Української РСР "Про арбітражний суд", плече в плече активно працювала команда подвижників, організаторів арбітражної справи на чолі з Головним державним арбітром України Дмитром Притикою. Серед досвідчених суддів-однодумців, копітка праця яких сприяла вагомим перетворенням системи, - заступник Голови Анатолій Осетинський. Його вміння акумулювати ідеї, шукати, впроваджувати нове, організувати творчий процес стали запорукою багатьох починань у судовій системі. А це науково-практичні конференції із обміну досвідом та вироблення нових критеріїв, шляхів та методів функціонування вітчизняної судової системи; тематичні "круглі столи", засідання Науково-консультативної ради і робочих груп; щоденна копітка праця із вітчизняним та зарубіжним правовим полем, законодавчою базою, судовою практикою, яка щодня пропонує "сюрпризи".

Значний досвід Анатолія Осетинського, апробований життям, знайшов реалізацію не лише в щоденному вирі справ судді, заступника Голови суду, Голови Ради суддів арбітражних (господарських) судів України, члена Президії Ради суддів господарських судів України, члена Ради суддів України, члена президії Ради суддів України, голови судової палати, координатора першої та другої судових палат Вищого господарського суду України, а і в конкретних наукових напрацюваннях, зокрема, кандидатській дисертації: "Організація та функціональні засади діяльності касаційної інстанції (на прикладі судової палати Вищого господарського суду України)", більше п'ятдесяти наукових публікаціях. Також Анатолій Йосипович є автором і укладачем ряду видань: "Правове регулювання поставок" (1989), "Арбітражний процес: законодавство та практика" (1993), "Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України (на допомогу правникам та суб'єктам господарських правовідносин)" (1997), "Арбітражне судочинство в Україні: правові засади та практика" (1998), "Правові позиції Вищого господарського суду України з питань застосування податкового законодавства" (2005), "Організація та функціональні засади діяльності суду касаційної інстанції господарської юрисдикції" (2006), "Господарські суди України: історичний нарис, портрети, події" (2006).

У 1988 році вперше в системі Держарбітражу УРСР ним започатковано видання "Інформаційного вісника", яке сприяло покращенню роботи по забезпеченню правильного розгляду держарбітражами господарських спорів, перевірки їх в стадії нагляду. З 1994 року Анатолій Осетинський очолює часопис "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", який в 1996 році Cпілкою юристів України удостоєний спеціальної відзнаки в конкурсі на краще юридичне видання. З 1998 року - головний редактор офіційного видання "Вісник Вищого арбітражного суду України", з 2001 - головний редактор офіційного видання Вищого господарського суду України "Вісник господарського судочинства".

На VI Всеукраїнському конкурсі Спілки юристів (2006) на краще видання журнал здобув другу премію у номінації "Періодичні юридичні видання, часописи тощо". Як "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого господарського суду України", так і "Вісник Вищого арбітражного суду України" та "Вісник господарського судочинства" згідно з рішенням президії Вищої атестаційної комісії України включені до переліку видань, у яких можуть публікуватися основні результати кандидатських і докторських дисертаційних робіт.

Анатолій Осетинський - член редакційної колегії журналу "Право України" та "Бюлетень законодавства і юридичної практики України", у свій час був членом комісії Верховної Ради України по розробці концепції судово-правової реформи, робочих груп по розробці Арбітражного процесуального кодексу України, законів України "Про арбітражний суд", "Про статус суддів" та деяких інших, членом Комісії з питань реформування судової системи України, Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

Майже п'ять років (1994 - 1999) Анатолій Осетинський обіймав посаду доцента кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Заслужений юрист України (1994), член-кореспондент Міжнародної кадрової академії (2000), почесний доктор Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України (2002), почесний професор Міжнародної кадрової академії (2002), почесний доктор Інституту законодавчих передбачень і правової експертизи (2003), член Всесвітньої асоціації юристів (2006).

За багаторічну, сповнену неспокою і турбот працю, високий професіоналізм, мудрість, вагомий внесок у розвиток вітчизняного правосуддя, формування і розвиток системи господарських судів, багатогранний організаторський талант Анатолія Осетинського нагороджено державними, урядовими та відомчими нагородами: "За заслуги" ІІІ ступеня, орденом "Ярослава Мудрого" V ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України "За особливі заслуги перед Українським народом", відзнакою Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, боротьби з організованою злочинністю і корупцією "Честь, мужність, закон", Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знаку, нагрудним знаком Вищої Ради юстиції, Почесною відзнакою Вищої ради юстиції "За видатний внесок у зміцненні судової влади", нагрудним знаком Ради суддів України "За сумлінну працю", відзнакою Вищого господарського суду України - знаком "Почесний працівник господарського суду", Почесною відзнакою Вищого арбітражного суду України І ступеня, Почесною відзнакою Вищого господарського суду України "Знак Пошани", Почесною відзнакою Вищого господарського суду України - знак "За сумлінну працю", відомчою відзнакою "Ветеран господарського суду", Відзнакою Державної податкової адміністрації України "За честь і службу", Почесною грамотою Антимонопольного комітету України "За активне сприяння у розробці конкурентного законодавства України", відзнакою Антимонопольного комітету України "Знак пошани", орденом Міжнародної організації "Лицарський Орден Справедливості" І ступеня та багатьма іншими нагородами.

Серед всього загалу турбот і обов'язків важливим для нього завжди був і залишається людський фактор. Адже така філософська категорія як цінність, що широко використовується в філософії, праві, соціології, творчості, з точки зору Анатолія Осетинського найбільше стосується життєдіяльності людини і вміщує чесноти: розсудливість, мудрість, справедливість, мужність, співчуття, любов. Його життя і є шлях Людини, яка ввібрала в себе перелічені якості філософської категорії цінність, та з великою щедрістю душі віддає протягом життя колегам, своїм учням, які на сьогодні з вдячністю приходять на пораду до свого наставника, продовжують його справу, успішно долають нові перехрестя долі. До всього, а інакше й не могло бути, Анатолій Йосипович - чудовий сім'янин: гарний син, люблячий чоловік, турботливий батько і дідусь. У вільний час він полюбляє зіграти партію в теніс, поганяти футбольного м'яча, зіграти партію в шахи чи просто насолодитися відпочинком на природі, яка, справді, є довершеною в своїй істині - життєлюбства.

Тож від усього серця, засвідчуючи глибоку повагу, щиро вітаємо Вас, шановний Анатолію Йосиповичу, з поважним ювілеєм. Прийміть найщиріші слова вдячності та пошани за Вашу благородну працю в справі становлення і розвитку арбітражно-судової системи, багаторічну діяльність, позначену високим фаховим рівнем, виваженістю, вимогливістю та принциповістю на ниві вітчизняного судочинства.

Ваша відданість справі, вміння працювати в команді, порядність, життєвий досвід і високий професіоналізм, неоціненний внесок у процес формування передових ідей юридичної науки і практики, популяризації шляхів вирішення проблем судочинства та поширення кращого правозастосовчого досвіду є гідним прикладом для наслідування.

Нехай кожен Ваш день приносить любов і тепло від рідних, друзів та колег, а життєва нива з року в рік засівається зернами добра і благополуччя! Міцного Вам здоров'я, невичерпної енергії та родинного затишку!

 

З глибокою повагою

колектив Вищого господарського суду України

« Повернутись до всіх матеріалів групи