Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 30 листопада 2021 Українська3English

\
\
\
\
\
\
№ 34 "Закон і Бізнес". «Господарники» об’єднаються в мережу. Нова система спростить розгляд економічних спорів у країнах СНД 26.11.2013 Друкувати

Голови вищих судів окремих країн СНД домовилися про створення спільної електронної системи, яка допоможе підприємцям вирішувати спори за кордоном. Зокрема, у сторін з'явиться можливість користуватися відеоконференцзв'язком та відправляти запити для надання правової допомоги в електронному вигляді.

 

Технічний прогрес

21 серпня в Києві відбулося Х засідання Ради голів вищих арбітражних, господарських, економічних та інших судів, що вирішують справи з економічних спорів. На минулій зустрічі очільником цієї інституції було обрано голову Вищого господарського суду України Віктора Татькова. Таким чином, наступне засідання членів міжнародного об'єднання мало відбутися саме в нашій країні.

Нині членами ради голів є керівники вищих судів, що розглядають господарські спори в Україні, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Російській Федерації та Таджикистані. Основною функцією структури є забезпечення активного обміну правовою інформацією у сфері економічних спорів і господарського законодавства.

Як наголосив В.Татьков, рада забезпечує взаємодію між судами та сприяє розвитку інтеграційних процесів. «Наші зустрічі стали доброю традицією та допомагають обмінюватися думками щодо актуальних питань, у тому числі з приводу судової практики», - відзначив її очільник.

На величезному значенні об'єднання наголосив і голова Верховного суду Республіки Казахстан Бектас Бекназаров. «Сьогодні у світі посилюються інтеграційні процеси. Глобалізація впливає на законодавство кожної держави та стає одним із факторів, що визначають основ­ні тенденції розвитку країн. Це вимагає від правових співтовариств напрацювання нових способів взаємодії, механізмів консолідації та координації», - переконаний він.

Учасники засідання розглянули цілу низку питань, серед яких гармонізація правового регулювання у сфері охорони й використання радянських товарних знаків, застосування митного законодавства, але найбільшу увагу приділили застосуванню сучасних ноу-хау, які мають допомогти системі правосуддя. Зокрема, на значенні електронних технологій у сучасному судочинстві зупинився у своєму виступі В.Татьков. «Інформація перетворилася в глобальний ресурс людства. Як наслідок, інформаційні технології та засоби телекомунікації стали невід'ємною складовою сучасності й обов'язковим інструментом роботи спеціалістів у практично будь-якій сфері діяльності. У тому числі й судової», - підкреслив керманич ВГС.

В.Татьков переконаний, що електрон­ні технології - ключ до якісного та оперативного здійснення правосуддя. Наприклад, система електронного судочинства, яка наразі запроваджується в Україні, має налагодити оперативний обмін інформацією між судами, сторонами в процесі та державними структурами. Згодом буде забезпечено перехід до системи електронного відправлення процесуальних документів з використанням цифрового підпису.

При цьому сучасні технології мають не лише зробити судовий процес зручнішим для сторін, а й суттєво здешевити його. Адже зменшиться кількість кореспонденції, яка відправляється звичайною поштою, не буде потреби в друці великої кількості паперових документів.

В єдності - сила

Про значення передових технологій говорили й інші учасники засідання. При цьому можна очікувати, що вже найближчим часом вони почнуть використовуватися на міждержавному рівні.

Так, ще на минулорічній зустрічі в Мінську члени ради обговорили можливість створення євразійської судової мережі з цивільних та господарських спорів. На засіданні ж у Києві голова Вищого арбітражного суду РФ Антон Іванов детально розповів про структуру майбутньої лінії зв'язку та звернув увагу на труднощі, які можуть виникнути при її створенні.

«Стратегічна мета мережі полягає в спрощенні взаємодії між судами за рахунок використання сучасних систем комунікації», - охарактеризував нововведення А.Іванов. Це дозволить направляти до інших країн запити про надання правової допомоги в електрон­ному вигляді. Також доступним стане відеоконференцзв'язок при вирішенні спорів з іноземними суб'єктами господарювання. Таким чином, представники сторін зможуть брати участь у розгляді справи, не перетинаючи кордон. Крім цього, мережа має спростити отримання витягів з реєстру підприємств, які діють на території країн-учасниць.

Щоправда, при запровадженні нововведень слід звернути увагу на ряд можливих проблем, відзначив А.Іванов. Так, відправлення запитів про надання правової допомоги не можливе без використання цифрового підпису, а тому він має визнаватись у країні, де розглядається справа. Також отримання витягів у єдиній мережі стане можливим, якщо на це погодяться держоргани, що ведуть такі реєстри.

Проте, переконаний голова російського суду, всі ці питання можна вирішити, проконсультувавшись із відповідними держструктурами, тим паче що для них така співпраця із судовою системою не повинна стати проблемою.

Звернув увагу А.Іванов і на необхідність розв'язання фінансової проб­леми при запуску спільної мережі. За його словами, при створенні системи необхідно мінімізувати витрати та обходитися тими матеріально-технічними ресурсами, які є в країн-учасниць. Зекономити голова російського арбітражу пропонує, зокрема, на створенні веб-порталу. За його словами, для системи достатньо простого сайту, на якому розміщуватимуться найважливіші для учасників процесу відомості. Також на порталі, вважає А.Іванов, можна буде викладати тексти судових рішень, прийняті щодо підприємств з інших країн.

Правда, з тим, що забезпечення сайту такою інформацією буде недорогим, не погодилася професор кафедри цивільного права Київського національного університету ім. Т.Шевченка Наталія Кузнєцова. Вона звернула увагу на те, що в Україні судові рішення ухвалюються українською мовою. При цьому переклад на загальнозрозумілу на пострадянському просторі російську таких складних документів - справа непроста, а тому й витратна.

У цілому ж усі учасники засідання ініціативу підтримали. «Наступає період нових інформаційних технологій, і поступово змінюватиметься порядок розгляду судових справ», - наголосив Б.Бекназаров. При цьому він розповів, що Казахстан разом з Білоруссю вже протестували можливість використання відеоконференцзв'язку при розгляді справ.

У необхідності запровадження змін переконана й голова Верховного суду Киргизької Республіки Феруза Джамашева. «На сьогодні це питання дуже актуальне, адже інформаційні технології досягли такого ступеня розвитку, що дозволяють у спрощеному порядку розглядати судові справи», - пояснила вона свою позицію кореспондентові «ЗіБ». Її непокоїть тільки те, чи всі держави готові до запровадження новацій.

Після обговорення ініціативи члени Ради голів вирішили продовжити роботу над створенням мережі. Крім цього, очільники судів домовилися, що дізнаються про позицію державних органів з приводу можливого функціонування майбутньої системи.

Завершуючи київське засідання, члени ради обрали новим головою об'єднання Ф.Джамашеву. Співголовами стали В.Татьков та А.Іванов. Таким чином наступне засідання об'єднання відбудеться в Киргизстані. Цілком можливо, що саме тоді й буде остаточно вирішено долю майбутньої мережі.

« Повернутись до всіх матеріалів групи