Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 20 листопада 2019 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Юридична спільнота обговорила перші кроки нової судової реформи 01.04.2015 Друкувати

За підтримки Американсько-української ділової ради (U.S.-Ukraine Business Council), яка представляє інтереси американських підприємств, що здійснюють свою діяльність на території України, 31 березня 2015 року відбувся круглий стіл "Судова реформа в Україні: перспективи для бізнесу".

З доповідями виступили керівник проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні" Віргіліюс Валанчюс, Секретар Ради з питань судової реформи при Президентові України Костянтин Красовський і члени Ради з питань судової реформи при Президентові України Богдан Львов (Голова ВГСУ), Вадим Беляневич та Ганна Огренчук.

У роботі заходу також взяли участь судді ВГСУ Тетяна Барицька, Надія Губенко, Валерій Картере, Ірина Кондратова, Володимир Поліщук (заступник секретаря ІІІ судової палати), Олександр Сибіга, представники громадських організацій, адвокати та науковці.

На обговорення під час проведення круглого столу було винесено такі теми: основні завдання судової реформи очима представників бізнесу, перспективи розвитку вітчизняного бізнесу в світлі нової судової реформи, дисциплінарна відповідальність суддів як механізм захисту інтересів бізнесу, роль господарських судів у майбутній судовій системі України, майбутні зміни процесуального характеру, європейський досвід реформування судової системи тощо.

У своєму виступі Секретар Ради з питань судової реформи при Президентові України Костянтин Красовський окреслив основні завдання судової реформи 2015-2020 років. Зокрема, на першому етапі невідкладним він назвав оновлення законодавства, спрямоване на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів в Україні, на другому - системні зміни в законодавстві, у тому числі прийняття змін до Конституції України та комплексна побудова інституційних спроможностей відповідних правових інститутів. "Таким чином ми намагаємося зосередитися на досягненні більш загальних цілей, встановленні такого порядку, який дозволить знаходитись на високому рівні правової культури", - підкреслив доповідач.

Водночас представник Адміністрації Президента України зауважив, що сьогодні не на часі питання ліквідації вже існуючої і працюючої системи господарських судів. На його думку, не в цьому полягає необхідність негайних дій.

У свою чергу, керівник проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні" Віргіліюс Валанчюс переконаний, що сьогоднішню ситуацію в українській судовій системі можна змінити лише шляхом внесення змін до Конституції України. Адже багатьох іноземних експертів цікавить, чому в Україні існує чотириланкова судова система, коли європейський та міжнародний досвід показує, що достатньо триланкової: перша, апеляційна та касаційна інстанції. Венеціанська комісія в останньому своєму висновку також звертає на це увагу.

Віргіліюс Валанчюс також повідомив, що Британсько-українська рада виступила з ініціативою запровадити в Україні посаду правового омбудсмена, що призначався б радою неурядових організацій, до складу якої б увійшли провідні торгові палати та бізнес-асоціації України. "Можна дискутувати, чи потрібна така установа чи ні, але є багато іноземних інвесторів, які не вірять, що судова влада в Україні незалежна, об'єктивна та професійна. Судді повинні зрозуміти, що нічого не зміниться, якщо не відбудуться внутрішні зміни. Я прихильник двостороннього руху: система має змінитися зсередини за сприяння ззовні", - наголосив експерт.

Водночас Голова ВГСУ, член Ради з питань судової реформи при Президентові України Богдан Львов зазначив, що прийнятий закон - це лише перший крок у напрямку до судової реформи. Він нагадав, що світова історія не знає єдиного підходу до побудови структури судової системи, адже у багатьох державах існують спеціалізовані суди, а в меншості - їх немає і обходяться вони лише класичним судом. Проте жодна країна в світі, яка протягом десятиріч витрачала кошти на їх створення, підготувала кадри, забезпечила технічно, налаштувала роботу, не відмовляється від них. У більшості країн працює три ланки судової системи. У нас на сьогодні - чотири ланки, але варто пригадати, що за радянських часів в Україні було п'ять ланок: уже на апеляційному рівні була Президія, а у Верховному Суді - Пленум. Зараз ми говоримо про необхідність трьох ланок, проте у Верховному Суді маємо чотири палати, а це фактично чотири суди під єдиним дахом. І в цьому може пересвідчитись кожен, хто займається судовою практикою, навіть USAID висловлювалась аналогічно, бо коли судові палати у цивільних, господарських, адміністративних справах Верховного Суду України збираються разом і розглядають якесь рішення, то через тиждень-два, збираючись у цій самій справі поодинці, вони приймають рішення іншого змісту.

Вищі спеціалізовані суди в 2013 році розглянули близько 200 тис. справ, а в 2014 році - понад 200 тис. справ. На думку Голови ВГСУ, таку кількість справ Верховний Суд України зараз розглянути не в змозі. Звичайно, можна встановити процесуальні фільтри: звернення в суд лише за допомогою адвоката або підвищення судового збору, або встановлення будь-яких обмежень щодо змісту скарги, строків подання. Однак усе це насамперед відсіє найменш соціально захищені верстви населення та малий бізнес. Богдан Львов вважає, що для зменшення навантаження на суди необхідно активно використовувати такі інститути, як медіація та арбітраж.

Голова ВГСУ також схвально відгукнувся про введення атестації суддів, особливо в перехідні часи. "Суддя не має нести відповідальності за прийняте ним рішення. Разом з тим, якщо 90% рішень цього судді змінюється або скасовується, то він має це пояснити. Нарешті запрацювала Вища кваліфікаційна комісія суддів, розширено перелік дисциплінарних стягнень, більш прозорим стали питання як кар'єрного росту судді, так і притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Наразі, ще до прийняття змін до Конституції України, нагальним є питання внесення змін до процесуальних кодексів стосовно розмежування юрисдикцій. Водночас сподіваюсь, що все ж конституційні зміни в Україні відбудуться, адже багато питань потребують змін. Зокрема, необхідно, щоб кожен суддя відповідав за результати своєї праці", - наголосив Голова ВГСУ.

Член Ради з питань судової реформи при Президентові України, співорганізатор круглого столу Ганна Огренчук переконана, що кількість і якість судових рішень - це зовнішні фактори. Адже законодавство постійно змінюється і має багато недоліків, тому якщо підвищити якість законодавства, то зменшиться і кількість позовів, які надходять до суду.

У свою чергу, член Ради з питань судової реформи при Президентові України Вадим Беляневич переконаний, що напрямок роботи Ради з питань судової реформи обраний правильно і напрацювання мають бути імплементовані в законодавчий процес. "Було прийнято рішення рухатися поступово, спочатку були опрацьовані ті питання, які не потребують втручання в тіло Конституції. Зокрема, вже проходять перевибори голів судів за новим законом, запрацювала Вища кваліфікаційна комісія суддів, через місяць-півтора запрацює Вища рада юстиції. Наше суспільство має рухатися в напрямку реформування судової системи, адже нинішня примушує за будь-яким питанням звертатися до суду. На мою думку, перше, що необхідно зробити, - це відмовитися від абсолютизації принципу, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі. Треба скоригувати цей принцип. Водночас питанням встановлення фактів, які мають юридичне значення, із задоволенням займатимуться нотаріуси", - підсумував сказане Вадим Беляневич.

 

Відділ міжнародно-правового співробітництва та зв'язків зі ЗМІ

« Повернутись до всіх матеріалів групи