Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 21 листопада 2017 Українська3English

\
\
\
\
\
\
("Юридична газета"). "Конституційний вектор". 25.08.2015 Друкувати

Науково-консультативна рада при Вищому господарському суді України (далі - НКР) нарешті запрацювала у новому складі. І першим важливим документом, який напрацював цей орган стали Пропозиції НКР щодо вдосконалення конституційного регулювання питань здійснення правосуддя та функціонування судової влади. На засіданні НКР 27.05.2015 обговорювались зазначені пропозиції.

 

Члени НКР висловили свої міркування з приводу підготовленого профільними фахівцями спільно із суддями ВГСУ проекту пропозицій щодо вдосконалення конституційного регулювання питань здійснення правосуддя та функціонуванням судової влади (далі - проект пропозицій). Як пояснив заступник голови ВГСУ Геннадій Кравчук, документ містить позицію суду щодо внесення змін до Конституції України у питанні реформування судової системи, а тому думка наукової спільноти має важливе значення.

 

Досудове врегулювання спорів

 

Передусім у проекті пропозицій йдеться про досудове врегулювання спорів. Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливостей досудового врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття судом позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушуватиме право особи на судовий захист, - йдеться у проекті пропозицій. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів повинна бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечать принципу здійснення правосуддя виключно судом. З огляду на необхідність підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їхнє використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

 

Заступник Голови НКР Віктор Москаленко, у свою чергу, наголосив на актуальності та важливості законодавчого вирішення питань стимулювання сторін до застосування альтернативних можливостей вирішення спорів. На його переконання, з метою заохочення використання суб'єктами правовідносин досудових можливостей примирення ч. 2 ст. 124 Основного Закону України може бути доповнена положенням про те, що державою підтримуються позасудові способи вирішення спорів, а форми і гарантії їхньої реалізації визначаються законом.

 

Олена Беляневич, д.ю.н., професор, головний науковий співробітник НДІ приватного права і підприємництва НАПрНУ, висловила пропозицію про необхідність підтримання досудових процедур вирішення спорів. Крім того, на її думку, варто підтримати ідеї, покладені в основу проекту пропозицій, а саме збереження принципу спеціалізації судів, зокрема, збереження системи господарських судів, посилення ролі Верховного Суду України з визначенням на конституційному рівні його функції із забезпечення однакового та послідовного правозастосування, збереження вищих спеціалізованих судів, надання повноважень Верховній Раді України визначати мережу судів та позбавлення її повноваження призначати та звільняти суддів.

 

Спеціалізація

 

НКР наголошує на необхідності збереження в Конституції України принципу спеціалізації судів, як одного з базових принципів побудови системи судів та її подальшого розвитку.

 

У проекті пропозицій зазначається, що спеціалізація судів створює необхідне передумови для їхньої ефективної діяльності, здійснення кваліфікованого судочинства на засадах верховенства права, а також надає додаткові гарантії справедливого правосуддя і у світовій практиці розцінюється як засіб покращення якості правосуддя, його доступності для населення та дієвості судової системи.

 

«Принцип спеціалізації судів повинен бути закріплений у Конституції України, оскільки це відповідає європейській практиці і цим шляхом йдуть всі розвинені країни», - вважає директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України Володимир Устименко.

 

Також у проекті пропозицій звертається увага на те, що розвиток суспільних правовідносин, розширення законодавчої бази, яка регламентує ці правовідносини виступають об'єктивною причиною не лише запровадження, а й поглиблення спеціалізації судів і суддів. Водночас, визначаючи критерії, на які повинна орієнтуватися держава під час виділення категорії справ в окрему юрисдикцію, необхідно зважати на те, що такі критерії можуть бути різними, з огляду на наявні у суспільстві потреб, історичних тенденцій розвитку судових органів, необхідності посиленого захисту тих чи інших правовідносин.

 

Незалежність судів

 

Водночас суддя, член Вищої ради юстиції, Ігор Бенедисюк звернув увагу на негативну тенденцію щодо надмірної деталізації законодавцем абсолютно різних процесів у законодавчих актах. На його переконання, необхідно уникати подібних явищ, особливо тоді, коли це стосується внесення змін до Конституції України. Адже в Основному Законі варто обмежитись головними принципами та гарантіями для забезпечення конституційного процесу в Україні.

 

Під час засідання також було обговорено актуальні питання проведення в Україні судової реформи та забезпечення гарантій незалежності судів і суддів, покращення функціонування судової системи. Члени НКР дійшли спільної думки, що внесення до чинної Конституції України будь-яких змін щодо організації системи органів судової влади та їх функціонування має бути виваженим та підпорядкованим гарантіям права кожного на справедливий суд, забезпечення доступу до правосуддя, реалізації принципів верховенства права.

 

У проекті пропозицій йдеться, що з огляду на неодноразові зауваження європейських експертів, судова система України загалом та судді зокрема мають бути убезпечені від політичного впливу шляхом усунення політизації у вирішенні питань щодо утворення та ліквідації судів, призначення та звільнення суддів. Венеціанська комісія неодноразово наголошувала на необхідності поставити за мету відрахування участі Верховної Ради України з процесу обрання суддів, оскільки парламент, за висновками експертів, є більше втягнутим у політичні ігри, і призначення суддів можуть призвести до політичних торгів у парламенті. Призначення суддів звичайних (не конституційних) судів не є належним предметом для голосування в парламенті, оскільки не можна не врахувати небезпеку того, що політичні міркування превалюватимуть над об'єктивними перевагами кандидата. Водночас Венеціанська комісія підтримувала законодавчі пропозиції щодо наділення парламенту повноваженнями з визначення мережі утворення, реорганізації і ліквідації судів загальної юрисдикції. Такі конституційні зміни, на думку комісії, відповідають принципу розподілу влади та утверджують баланс і взаємодію між законодавчою та виконавчою гілками влади.

 

За результатами засідання НКР було висловлено багато думок, які планується врахувати під час доопрацювання проекту пропозицій. Для цього вирішено створити робочу групу на чолі із Г. Кравчуком.

 

Христина Венгриняк

« Повернутись до всіх матеріалів групи