Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 21 листопада 2019 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Голова ВГСУ Богдан Львов взяв участь в обговоренні актуальних законодавчих змін та судової реформи 28.08.2015 Друкувати

28 серпня 2015 року в прес-центрі інформаційного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" в рамках засідання "Клубу юрисконсультів" Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов взяв участь в обговоренні законодавчих змін до Закону України "Про судовий збір" та поділився своїм баченням щодо їхнього впливу на подальшу роботу системи правосуддя.

Як відомо, з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" збільшено ставки судового збору, а також вступили в дію інші норми, пов'язані з порядком його сплати, повернення судового збору тощо.

Як зазначив Богдан Львов, оскільки розмір ставок судового збору практично вирівняно між усіма юрисдикціями, очікується тенденція до повернення справ у господарські суди, що сприятиме рівномірному навантаженню. Тобто, фінансова сторона вже не матиме настільки значний вплив. Раніше середній розмір ставок судового збору, сплаченого за подання позову, становив близько 14 000 грн. в адміністративному провадженні і відповідно 73 000 грн. у господарському процесі. Тому сам факт звернення не до господарського суду, а до адміністративного суду дозволяв заявникам зекономити пристойну суму коштів. Однак мало місце додаткове навантаження на адміністративні суди.

Отже, з прийняттям змін законодавець відмовився від закріпленої в Законі диференціації ставок судового збору залежно від судової юрисдикції з метою уникнення штучних маніпуляцій з підвідомчістю справ та забезпечення дотримання принципу рівності учасників судового процесу, інших конституційних засад правосуддя, що є безумовно позитивним моментом.

Заслуговує також на підтримку передбачене Законом зменшення ставок судового збору за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру (1,5 % ціни позову замість 2 %, але не менш як 1 розмір мінімальної заробітної плати замість 1,5 розміри за чинною редакцією). Це безперечно, сприятиме забезпеченню доступності судового захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, особливо малого бізнесу та некомерційної господарської діяльності. Водночас збільшено верхню межу ставки судового збору з 60 до 150 розмірів мінімальної заробітної плати та ставки судового збору за подання скарг і заяв до судів вищих інстанцій.

Крім того, Вищий господарський суд України принципово наполягав на збереженні в Законі обмеження максимального розміру ставки судового збору. На думку Богдана Львова, це надзвичайно важливо для суб'єктів малого і середнього бізнесу та особливо для фізичних осіб. На жаль, "верхню" межу ставки судового збору законодавець передбачив не для всіх судових юрисдикцій та категорій справ.

"Якби судові рішення виконувалися ефективно і своєчасно, то розмір ставок судового збору можна було б збільшувати. Караючи матеріально постраждалу сторону додатковими сумами, які також можуть виявитися невідшкодованими, ми фактично штовхаємо сторони вирішувати суперечку поза судом. А оскільки в нашій державі альтернативні способи вирішення спорів поки не поширені, це може призвести до різних кримінальних схем", –вважає очільник ВГСУ.

В свою чергу, Богдан Львов ознайомив присутніх із напрацюваннями Робочої групи з питань правосуддя та суміжних правових інститутів щодо змін до Конституції України в частині правосуддя. Зокрема, пропонуються підвищені вимоги до кандидатів на посаду судді, обмеження імунітету судді тільки функцією відправлення правосуддя, звільнення судді за вчинення дій, несумісних зі статусом судді, відмова від "випробувального" терміну при призначенні судді на посаду, що забезпечить незалежність судді, конкурсний принцип призначення суддів, усунення будь-яких можливостей політичного впливу на судову владу, гарантоване право особи звертатися зі скаргою до Конституційного Суду України, гарантоване право на професійну правничу допомогу, гарантоване право на виконання судових рішень, якісно інший підхід до функцій прокуратури, які приведені у відповідність до європейських стандартів (зокрема, виключено функцію загального нагляду).

Не оминув увагою Голова ВГСУ і судову практику вирішення корпоративних спорів та зупинився на питаннях розмежування судових юрисдикцій: – "Нарешті Верховний Суд України став визначатися з питаннями підвідомчості. Зокрема, щодо спорів за участю Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ). На спільних засіданнях господарської та адміністративної палат було прийнято рішення про те, що саме господарському суду підвідомчі справи за участю АМКУ. Раніше практика передбачала, що АМКУ за стягненням звертався до господарського суду, натомість учасники економічних відносин залежно від ситуації могли звертатися як до господарського, так і до адміністративного суду з приводу оскарження рішень АМКУ. Ця тенденція виникла в 2008 році та існувала до травня цього року, коли були прийняті останні рішення у сфері підвідомчості".

У перспективі спірні питання підвідомчості передбачається вирішити також у процесуальних кодексах.

Під час заходу відбулась активна дискусія та обговорення інших актуальних питань, які виникають в правозастосовній практиці господарських судів.

На завершення зустрічі Богдан Львов, відповідаючи на численні запитання профільних юристів, повідомив, що в даний час готується постанова пленуму ВГСУ щодо корпоративних відносин. Водночас, розуміючи що корпоративні спори займають значне місце серед справ, які розглядаються господарськими судами України, в найближчих планах ВГСУ – проведення "круглого столу" для обговорення та визначення проблематики вказаної категорії спорів.

 

 

Відділ міжнародно-правового співробітництва та зв'язків зі ЗМІ

« Повернутись до всіх матеріалів групи