Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 30 листопада 2021 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Про Закон України "Про режим іноземного інвестування" (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 16.05.96 N 01-8/187) 16.05.1996 Друкувати

Арбітражні суди України

 

Постановою Верховної Ради України від 19 березня 1996 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" визначено, що названий Закон вводиться в дію з дня його опублікування, а отже з 25 квітня 1996 року (газета "Голос України" за 25.04.96 р. N 77).

Пунктом 5 цієї Постанови встановлено, що до іноземних інвестицій, які були фактично внесені до набрання чинності Законом України "Про режим іноземного інвестування" (далі - Закон) на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, передбачені спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції, яке діяло на момент їх внесення. 

Законом передбачено, що відносини, пов'язані з іноземним інвестуванням, регулюються законодавством України та міжнародними договорами України, яким за наявності розбіжностей між

національним законодавством та міжнародним договором надається перевага. Статтею 3 Закону визначено форми здійснення іноземних інвестицій, а також дозволено інвестування у будь-яких інших, не заборонених законодавством України формах, у тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України (стаття 23 Закону).

Розділ II Закону вміщує перелік державних гарантій захисту іноземних інвестицій, зокрема, у разі зміни законодавства, примусового вилучення іноземної інвестиції, припинення інвестиційної діяльності, а також щодо компенсування збитків іноземним інвесторам тощо. Разом з тим на відміну від попередніх законодавчих актів з питань іноземного інвестування Закон не передбачає пільг для іноземних інвесторів щодо оподаткування, крім підприємств, іноземні інвестиції до яких було внесено до набрання чинності цим Законом.

Стаття 10 Закону надає іноземним інвесторам право на відшкодування збитків, у тому числі упущеної вигоди та моральної шкоди, завданих їм бездіяльністю або неналежним виконанням державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями відповідно до законодавства України. Розмір компенсації, що підлягає виплаті іноземному інвестору внаслідок дій, зазначених у частині першій цієї статті, визначається на час фактичного відшкодування збитків.

Законом встановлено порядок та строки державної реєстрації іноземних інвестицій, відмова у здійсненні якої можлива лише у випадку порушення цього порядку. Якщо у державній реєстрації іноземної інвестиції відмовлено з будь-яких інших підстав, у тому числі за мотивом її недоцільності, ця відмова може бути оскаржена у судовому порядку (стаття 14 Закону).

Вибір організаційно-правової форми підприємства з іноземними інвестиціями обмежений чинним законодавством України, яке регулює питання підприємницької діяльності на її території (стаття 16 Закону).

У відповідності зі статтею 17 Закону установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями, крім передбачених законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств відомостей, повинні вміщувати також відомості щодо державної належності їх засновників (учасників).

Статтею 26 Закону визначено порядок розгляду спорів, пов'язаних з іноземними інвестиціями. За ознакою підвідомчості з цих спорів виділено такі, що розглядаються виключно судами загальної юрисдикції (якщо інше не визначено міжнародними договорами України), а саме спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.

Решта спорів підлягають розгляду в судах та/або арбітражних судах України або за домовленістю сторін у третейських судах, в тому числі за кордоном. При цьому підвідомчість спорів суду чи арбітражному суду має визначатися у залежності від суб'єктного складу учасників спору.

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про режим іноземного інвестування" визнано такими, що втратили чинність:

- Закон України "Про іноземні інвестиції" (1992 р.) ;

- Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 55-93 "Про режим іноземного інвестування";

- Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" (1994 р.) .

Про викладене повідомляється у порядку інформації.

Заступник Голови Вищого

арбітражного суду України А. Осетинський

« Повернутись до всіх матеріалів групи