Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 30 листопада 2021 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 24.10.2008 № 01-8/640 24.10.2008 Друкувати

 

 

Господарські суди України

 Про Перелік питань, вміщених у документах Вищого господарського суду України, які стосуються розгляду господарськими судами  справ, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності

 У порядку інформації доводимо до відома Перелік питань, вміщених у документах Вищого господарського суду України, які стосуються розгляду господарськими судами справ, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності, станом на 15.10.2008.

Додаток: за текстом на 12-ти арк.

Заступник Голови Вищого

господарського суду України               В. Москаленко

Перелік питань, вміщених у документах Вищого господарського суду України, які стосуються розгляду господарськими судами справ, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності

Зміст питання

Документ, у якому вміщено питання

 

1.  Захист прав на об’єкти авторського права та суміжних прав

 

1.1

Вирішення спорів, пов’язаних із захистом авторського права і суміжних прав

Рекомендації президії Вищого господарського суду України

від  10.06.2004 №  04-5/1107, розділ ІV

1.2.

У розгляді справи  господарському суду необхідно з'ясовувати усі обставини, пов'язані із встановленням суб'єктів авторського права і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб'єктів та з наявністю у позивача права на звернення до господарського суду

Оглядовий лист Вищого господарського суду України             

від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 6

1.3.

Лише автор твору – фізична особа може бути суб’єктом звернення до суду з позовом про визнання його творцем об’єкта права інтелектуальної власності, тому справи у таких спорах відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України непідвідомчі господарському суду

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 8

1.4.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору, зберігають авторське право кожний на свій твір  і можуть самостійно використовувати  його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором  з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером  цього твору не передбачено інше

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 7

1.5.

Для  роз’яснення  питання   про  те,  що  є  частиною твору, яка може використовуватися самостійно (у тому числі й оригінальна назва твору),  відповідно  до  припису  статті 9 Закону України “Про авторське право і суміжні права” необхідні  спеціальні  знання  спеціалістів у галузі літературознавства. Для з’ясування цієї  обставини  суд  має  призначити  судову  експертизу

Оглядовий лист Вищого господарського суду України               

від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 2

1.6.

Наявність у суб’єкта підприємницької діяльності – друкованого засобу масової інформації авторського права на складений твір у цілому не  потребує  доказування  ним  відсутності порушень з його боку авторських прав на статті,  що  включені до цього складеного твору, та (або) доведення того,  що ці статті   створено  як  службові  твори

Оглядовий лист Вищого господарського суду України         

від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 5

1.7.

Назва підприємства, яка складається  із зазначення організаційно-правової форми та абревіатури, не  може вважатися твором у розумінні  статті 8 Закону України  “Про авторське і суміжні права” та бути зареєстрована як твір

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 6

1.8.

Вирішення питання про те, чи відбулося використання спірного твору шляхом його відтворення (повністю або частково) або переробки та чи мало місце створення похідного твору як самостійного об’єкта авторського права потребує спеціальних знань, а отже призначення судової експертизи

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 8

1.9.

Роз’яснення питань щодо встановлення фактичних обставин, пов’язаних з використанням відповідачем зі справи такого об’єкту авторського права, як база даних (компіляція даних), потребувало спеціальних знань, а відтак призначення у справі судової експертизи

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від 22.01.2007 №  01-8/25,

п. 3

1.10.

Назва твору підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності автора (є оригінальною) і може використовуватися самостійно

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                           від 14.12.2007 № 01-8/974,

п. 2

1.11.

У разі передачі одним з авторів створеного у співавторстві твору майнових авторських прав на цей твір організації колективного управління авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам, а тому у вирішенні пов’язаних з цим спорів господарському суду належить з'ясовувати, чи визначено відносини між співавторами укладеною ними угодою

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від 27.06.2008 №  01-8/383/1, п. 7

1.12.

Розміщення в мережі Інтернет твору у вигляді, доступному для публічного використання, є його відтворенням та потребує дозволу особи, яка має авторське право

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 14.01.2002 №  01-8/31,

п. 1

1.13.

Відсутність у позивача зі справи за позовом про захист авторського права виключного права на використання спірних творів потягла за собою обґрунтований висновок суду щодо відсутності у нього права дозволяти або забороняти іншим особам використання цих творів

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від 22.01.2007 № 01-8/25,

п. 10

1.14.

Виключне право на використання твору передається шляхом укладення сторонами відповідного авторського договору. Неналежне з’ясування господарськими судами достовірності факту наявності у позивача зі справи  виключного права на використання творів стало підставою для скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Оглядовий лист Вищого господарського суду України
від  22.01.2007 №  01-8/25,

п. 4

1.15.

Відтворення твору, запис (звукозапис, відеозапис) і публічне сповіщення (доведення до загального відома) є окремими самостійними способами використання твору, і ототожнивши їх та не визначившись у зв’язку з цим, яке саме порушення допущено відповідачем та яка саме сума компенсації має бути сплачена за кожне з порушень, суд, зокрема, припустився неповного дослідження обставин справи, які складають фактичну основу спірних правовідносин

Оглядовий лист Вищого господарського суду України
від 22.01.2007 №  01-8/25,

п. 1

1.16.

За наявності у особи невиключного права на використання аудіовізуальних творів вона не має права дозволяти або забороняти використання цих творів іншим особам

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 3

1.17.

У вирішенні питання про наявність порушення виключних майнових авторських прав на комп’ютерну програму господарські суди з огляду на встановлений ними факт передачі відповідачеві зі справи кількості примірників такої програми відповідно до кількості поставлених серверів дійшли обґрунтованого висновку про те, що використання об’єкта інтелектуальної власності  в ході експлуатації серверів не є використанням твору в розумінні статті 441 Цивільного кодексу України

Оглядовий лист Вищого господарського суду України
від 22.01.2007 №  01-8/25,

п. 7

1.18.

У спорі про визнання авторського договору недійсним господарському суду слід з’ясовувати питання  про те, чи є відповідний договір укладеним, а також щодо автентичності його примірників, які знаходяться у сторін договору

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 2

1.19.

Якщо права інтелектуальної власності передано на підставі договору, для правильного визначення суб’єкта авторських прав на певні твори необхідно встановити обсяг відповідних прав, переданих за договором

Оглядовий лист Вищого господарського суду України
від   22.01.2007 № 01-8/25,

п. 2

1.20.

Організації колективного мовлення повинні довести наявність у них прав на управління авторськими правами певного кола авторів, а особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), повинні подавати цим організаціям визначені законодавством звіти

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                          від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 3

1.21.

За наявності договорів з авторами творів на управління їх майновими правами організації колективного управління як суб’єкти авторського права мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                     від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 9

1.22.

Сповіщення твору, що увійшов як складова частина до іншого цілісного аудіовізуального твору (телевізійного фільму), право на сповіщення якого одержано на законних підставах, за своєю суттю не є позадоговірним використанням авторського твору і не порушує прав організації колективного управління. У такому випадку організація колективного управління має право звертатися до господарського суду з позовом про стягнення авторської винагороди, а не про стягнення компенсації

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                           від 14.12.2007 № 01-8/974,

п. 1

1.23.

За приписами статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” у зв’язку з порушенням авторського права і (або) суміжних прав є можливим одночасне застосування кількох або усіх передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав, у тому числі й у різних судових провадженнях

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 7

1.24.

Якщо  позивач   на  час  вирішення спору  у  справі не має можливості подати на вимогу суду оригінали договорів на  підтвердження своїх авторських майнових прав, суд з метою встановлення обставин справи витребовує необхідні докази за  правилами  статті 38 Господарського процесуального кодексу України  від інших  підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                          від 06.05.2005 № 01-8/784,

п. 1

1.25.

Факт позадоговірного порушення авторських прав вважається встановленим лише у разі доведення  автором  чи іншою особою, якій належить авторське право, відомостей про копіювання або запозичення іншою особою (відповідачем) істотних рис або цілого твору, що був раніше введений автором в цивільний оборот

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 1

1.26.

У прийнятті судового рішення зі спору, пов’язаного з порушенням авторських прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору позивачем: мають бути з’ясовані форма і спосіб  використання кожного об’єкта такого права, а в разі представництва  позивачем  інтересів авторів – підстави такого представництва

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 5

1.27.

Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення. Оскільки видання та продаж спірного  твору було здійснено поза межами України, юрисдикція господарських судів України не поширюється на відносини сторін, пов’язані з порушенням авторського права на відповідний твір

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від 22.01.2007 №  01-8/25,

п. 5

1.28.

Реалізація особою права на судовий захист свого оспорюваного права інтелектуальної власності на твір не може вважатися протиправною поведінкою або порушенням договірного зобов’язання

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від  22.01.2007 № 01-8/25,

п. 9

1.29.

Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення компенсації за порушення авторських прав, позивач повинен довести факт порушення таких його прав відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 06.05.2005 № 01-8/784,     п. 11

1.30.

У визначенні розміру компенсації за порушення авторського права належить враховувати суть порушення, необхідність судового захисту прав позивача, стан взаємовідносин сторін, мету створення твору, можливість його вільного використання, визначену за договором вартість робіт з його створення, кількість допущених порушень авторського права

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 4

1.31.

Стягнення компенсації як спосіб правового захисту порушеного права інтелектуальної власності має застосовуватися лише у випадках та в порядку, встановлених законом

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 14.12.2007 № 01-8/974,

п. 6

1.32.

Розмір компенсації, що визначається судом при порушенні авторського права і (або) суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу, не обов’язково має точно відповідати розмірові шкоди, що була завдана, проте повинен співвідноситися з нею певним чином, оскільки особливою функцією цивільно-правової  відповідальності є відшкодування майнових витрат, завданих правопорушенням

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від  22.01.2007 № 01-8/25,

п. 6

1.33.

Для задоволення вимог щодо виплати компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                       від 27.06.2008 № 01-8/383/1,  п. 2

1.34.

У розгляді справи про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав господарському суду слід встановити та дослідити фактичні обставини, пов’язані з необхідністю визначення адекватного порушенню розміру компенсації (за умови наявності порушення). Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від 27.06.2008  №  01-8/383/1, п. 3

1.35.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди та виплату компенсації у зв’язку з порушенням авторського права безпосередньо випливають з авторського права, а відтак державне мито за подання цих позовів не сплачується

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 27.06.2008  №  01-8/383/1, п. 6

1.36.

Позивачі за позовами, що випливають з авторського права, а також з права  на відкриття, винахід, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції, звільняються від сплати державного мита

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 15

1.37.

У застосуванні засобів до забезпечення позову про заборону вчиняти дії, що порушують авторські і (або) суміжні права  чи створюють загрозу  їх порушення, слід з’ясовувати  відповідність  таких засобів обраному позивачем способові захисту його порушеного права

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,

п. 9

1.38.

Чинне законодавство не передбачає можливості забезпечення позову з метою уникнення загрози проведенню експертизи для роз’яснення питань, пов’язаних із захистом прав на об’єкти авторського права

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/846,     п. 10

 

2. Захист прав на торговельні марки

 

2.1.

Вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав на знаки для товарів і послуг

Рекомендації президії Вищого господарського суду України

від 10.06.2004 №  04-5/1107, розділ V

2.2.

Суд не має повноважень щодо зобов’язання державного органу здійснити державну реєстрацію знака для товарів і послуг, але може зобов’язати  такий орган розглянути питання про державну реєстрацію знака

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,     п. 10

2.3.

Свідоцтво про реєстрацію знака, тотожного або схожого настільки, що його можна сплутати з охоронюваним законом фірмовим найменуванням іншої особи, підлягає визнанню недійсним з огляду на невідповідність такого  знаку визначеним законом умовам  надання правової охорони

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 14.01.2002 № 01-8/31,

п. 4

2.4.

Чинне законодавство не передбачає можливості надання в будь-якому вигляді згоди на реєстрацію та правову охорону знакові для товарів і послуг, який суперечить вимогам закону

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 8

2.5.

Господарський суд не повинен вирішувати питання про загальновживаність знаків для товарів і послуг  на власний розсуд, а має для роз’яснення  відповідного питання призначити судову експертизу

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 4

2.6.

Знак для товарів і послуг, який є тотожним  або схожим до ступеня змішування  з фірмовим найменуванням іншої юридичної особи, є неохороноспроможним

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 6

2.7.

У вирішенні питання про момент виникнення у власника свідоцтва на знак для товарів і послуг права забороняти його використання іншими особами необхідно точно з’ясовувати дату подання заявки на знак, оскільки з цією датою пов’язується виникнення прав, які випливають із свідоцтва про право власності на знак

 

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 14.01.2002 № 01-8/31,

п. 3

2.8.

Право на використання торговельної марки надає свідоцтво, видане в установленому законом порядку

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                          від 06.05.2005 № 01-8/784,     п. 10

2.9.

Наявність у особи виключної ліцензії на використання на території України знаків для товарів і послуг, що включають повне словесне позначення, надає їй право  на захист торговельних марок без окремого письмового уповноваження їх власників

Оглядовий лист Вищого господарського  суду  України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 9

2.10.

Законодавством України не передбачено надання дозволу на використання знака для товарів і послуг лише на платній основі. Тому довід сторони договору, предметом якого було надання невиключної ліцензії на використання товарного знака, стосовно відсутності в цьому договорі умов щодо розміру й порядку здійснення відповідної оплати господарським судом не взято до уваги

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від  22.01.2007 № 01-8/24,

п. 9

2.11.

Право попереднього користувача торговельної марки виникає з факту використання ним торговельної марки до дати подання заявки власником свідоцтва на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету заявки

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 5

2.12.

Використання  без дозволу уповноваженої на те особи знака для товарів і послуг іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на його використання, є недобросовісною конкуренцією

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від  14.01.2002 № 01-8/31,

п. 2

2.13.

Обов’язковою умовою використання знака для товарів і послуг власником є його використання саме стосовно тих товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від   22.01.2007 №  01-8/24,

п. 5

2.14.

Незалучення до участі у справі зі спору про заборону використання позначення та відшкодування шкоди співвласника свідоцтва на знак для товарів і послуг стало однією з підстав скасування судових рішень зі справи

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від   22.01.2007 № 01-8/24,

п. 8

2.15.

Умовами наявності права на безоплатне продовження користування патентом або торговою маркою, яка належить іншій особі, є добросовісне використання в інтересах своєї діяльності відповідних торгової марки або патенту

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від  14.02.2007 №  01-8/78, п. 9

2.16.

Встановивши наявність порушення прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг, господарський суд обґрунтовано заборонив відповідачеві використання цього знака у господарській діяльності при наданні певних послуг та правомірно зобов’язав відповідача знищити зображення певного позначення

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від 22.01.2007 №  01-8/24,

п. 4

2.17.

У залежності від підстав, з яких достроково припиняється дія свідоцтва на знак для товарів і послуг, настають  й різні  правові наслідки такого припинення

Оглядовий лист  Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 3

2.18.

У вирішенні спору про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг господарський суд мав, зокрема, шляхом експертного дослідження з’ясувати, чи є позначення за відповідним свідоцтвом таким, що породжує у свідомості споживача асоціації, пов’язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг чи з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності (а при позитивній відповіді – з’ясувати фактори, які на це впливають)

Оглядовий лист Вищого господарського суду України
від 22.01.2007 № 01-8/24,

п. 6

2.19.

Свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                       від 27.06.2008 № 01-8/383/1,  п. 1

2.20.

Необхідною умовою для застосування статті 20 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, якою передбачено право власника свідоцтва на знак для товарів і послуг вимагати відшкодування заподіяних йому збитків, є доведення факту порушення його прав особою, до якої подається позов

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 14.01.2002 № 01-8/31,

п. 5

2.21.

Подання позову про визнання прав на знаки для товарів і послуг відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України є способом захисту цивільних прав у суді шляхом визнання права. Розв’язання спорів про встановлення власника свідоцтва  на знаки для товарів і послуг віднесено до компетенції судів

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 1

2.22.

У вирішенні спору про припинення порушених прав на торговельну марку суду слід з’ясовувати, з якої саме дати  почалося використання  у комерційній діяльності  сторін зі справи відповідного словесного позначення

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 7

2.23.

Обрання способу захисту порушеного права здійснює позивач, але господарський суд, приймаючи рішення зі справи, має перевірити відповідність обраного способу закону та призначенню судового захисту

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 14.12.2007 № 01-8/974,

п. 3

2.24.

Відсутність у матеріалах справи фактичних даних на підтвердження висновків суду про наявність права інтелектуальної власності на торговельну марку та необґрунтована відмова суду від залучення до участі у справі осіб, щодо яких є відомості про використання ними спірної торговельної марки, стали підставами для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції

Оглядовий лист Вищого господарського суду України
від 22.01.2007 № 01-8/24,

п. 3

2.25.

Відсутність з боку відповідача зі справи протиправної поведінки, причинного зв’язку між діями відповідача та можливими збитками позивача, недоведеність позивачем факту заподіяння шкоди та її розміру виключають можливість задоволення позову про стягнення збитків у зв’язку з використанням без дозволу позивача знака для товарів і послуг

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від 22.01.2007 № 01-8/24,

п. 7

2.26.

Обсяг правового захисту власника зареєстрованої торговельної марки не є тотожним обсягові захисту прав власника запатентованого промислового зразка

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                            від 14.12.2007 № 01-8/974,

п. 5

2.27.

 У справі зі спору про припинення порушення прав власника на торговельні марки господарському суду  слід  з’ясувати перелік товарів і послуг, для яких спірні торговельні марки зареєстровано; встановити фактичні обставини використання спірних позначень відповідачем у частині їх фактичного зображення та переліку товарів і послуг, для яких вони використовувалися

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 27.06.2008 № 01-8/383/1,  п. 5

 

3.  Захист прав на винаходи і корисні моделі

 

3.1.

Вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав на інші об’єкти промислової власності

 

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                від  10.06.2004 №  04-5/1107, розділ VІ

3.2.

Для правильного вирішення спору про зобов’язання припинити дії з використання запатентованого винаходу господарському суду належало з’ясувати, чи використовує відповідач зі справи запатентований винахід після дати публікації уповноваженою установою відомостей про видачу позивачеві деклараційного патенту на винахід, а в разі наявності такого використання – чи не підпадає воно під визначення дій, які не визнаються порушенням прав (зокрема, чи немає права попереднього користування)

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 5

3.3.

Тимчасова правова охорона надається винаходові саме з моменту опублікування відомостей про заявку на патент на винахід, а не з дати публікації відомостей про видачу патенту, і тому несанкціоноване використання об’єкта винаходу після подання відповідної заявки є порушенням прав суб’єкта майнових прав

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                     від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 1

3.4.

Відсутність фактичних даних щодо передачі позивачем відповідачеві прав на використання корисної моделі стала підставою для задоволення позовних вимог про припинення використання такої моделі. Водночас відсутність причинно-наслідкового зв’язку між порушенням прав на використання корисної моделі та нарахованими позивачем збитками призвела до відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення суми упущеної вигоди

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 8

3.5.

Встановлення господарським судом обставин, що свідчать про невикористання суб’єктом господарювання – відповідачем зі справи запатентованого  позивачем винаходу в розумінні статті 28 Закону України “Про  охорону прав на винахід і корисні моделі”, стало підставою для відмови в задоволенні позову про заборону використання патентів

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                       від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 6

3.6.

Об’єднання в одній позовній заяві і в одному судовому провадженні вимог про припинення несанкціонованого використання винаходу і про відшкодування завданих таким використанням збитків є доцільним та не суперечить нормам процесуального законодавства

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 4

3.7.

У справі за позовом про заборону використання корисної моделі господарському суду належало з’ясувати усі ознаки кожної зі спірних запатентованих корисних моделей, включені до незалежних пунктів їх формул та перевірити факт використання кожної з цих ознак, призначивши судову експертизу

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                       від 27.06.2008 № 01-8/383/1,  п. 4

3.8.

Висновок спеціаліста з питань, зокрема, розробки та виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, наданий поза межами проведення судової експертизи, не є експертним, а тому не може бути прийнятий судом як висновок експерта

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                      від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 3

3.9.

Підставами для скасування судового рішення про застосування заходів до забезпечення позову у справі про припинення порушення прав на корисні моделі стали: прийняття відповідного рішення без наведення мотивів для застосування заходу до забезпечення позову та без обґрунтування того, яким чином його незастосування може утруднити чи зробити неможливим використання рішення господарського суду за позовною вимогою; накладення арешту на готову продукцію відповідача зі справи без індивідуального визначення відповідного майна; надання заходам до забезпечення позову умовного характеру

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 7

 

4. Захист прав на промислові зразки та раціоналізаторські пропозиції

 

4.1.

Питання щодо новизни промислового зразка потребує спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності. Для визнання промислового зразка новим має значення відсутність загальнодоступності саме сукупності його суттєвих ознак, а не кожної з цих ознак окремо

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/844,

п. 4

4.2.

Невідповідність промислового зразка встановленому законодавством критерію новизни стала підставою для визнання судом недійсним патенту на відповідний промисловий зразок

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                     від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 14

4.3.

Суб’єктом використання промислового зразка в розумінні Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” може бути не лише виробник, але й будь-яка інша особа, що застосовує річ, виготовлену запатентованим способом

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                          від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 10

4.4.

Патент на промисловий зразок захищає права на зовнішні форми (дизайн) продукту, а не права на вирішення технічної проблеми у створенні продукту  чи технологічного процесу його виготовлення

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/844,

п. 1

4.5.

Необхідною передумовою визнання права попереднього користування промисловим зразком є факт використання саме зареєстрованого промислового зразка (виготовлення виробу з використанням всіх його суттєвих ознак). Право попереднього користувача у суб’єкта господарювання може бути лише в тому випадку, коли він до дати подання до відповідної установи заяви, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використав в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснив значну і серйозну підготовку для такого використання

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                         від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 12

4.6.

Установлення господарським судом факту наявності у господарюючого суб’єкта права попереднього користувача на промисловий зразок свідчить про правомірність використання таким суб’єктом відповідного об’єкта інтелектуальної власності

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                          від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 13

4.7.

У вирішенні спору про припинення дій, що порушують виключні права власника патенту на промисловий зразок, господарський суд має повністю з’ясувати як обставини, що свідчать про наявність такого права, так і фактичні дані, що підтверджують наявність чи відсутність протиправного використання відповідачем усіх суттєвих ознак запатентованого позивачем промислового зразка

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/844,

п. 2

4.8.

Неповне з’ясування господарським судом фактичних обставин, пов’язаних з використанням промислового зразка (стаття 20 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”), стало причиною скасування судових рішень зі справи

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                       від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 11

4.9.

У вирішенні спору про стягнення винагороди за впровадження раціоналізаторської пропозиції необхідно з’ясовувати фактичні дані щодо використання відповідачем раціоналізаторської пропозиції позивача та наявності економічного ефекту такого використання

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/844,

п. 5

 

5.  Захист прав на комерційне найменування

 

5.1.

 Використання комерційного найменування може визнаватися неправомірним одночасно і за законодавством про захист економічної конкуренції, і за законодавством про право інтелектуальної власності на комерційне найменування

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/845,

п. 3

5.2.

Суб’єктом права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування може бути лише підприємницьке товариство

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                        від 14.12.2007 № 01-8/974,

п. 4

5.3.

Питання про суттєву відмінність індивідуальних назв сторін може мати юридичне значення для правильного вирішення спору, якщо їх загальні назви є ідентичними. Якщо ж загальні назви сторін є різними, підстав для задоволення позову про заборону використання певної назви немає

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/845,

п. 1

5.4.

Питання про участь суб’єкта господарювання  у міжнародній національній або регіональній виставці як експонента або субекспонента можливо достовірно з’ясувати в адміністрації або оргкомітеті такої виставки після встановлення їх особи

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/847,

п. 2

5.5.

Суд не повинен встановлювати схожість або тотожність комерційних найменувань на власний розсуд: для роз’яснення відповідних питань слід призначати судову експертизу

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/845,

п. 2

 

6.  Запобіжні заходи та заходи забезпечення позову в справах, пов’язаних із захистом прав на

об’єкти інтелектуальної власності

 

6.1.

Підстави та порядок вжиття запобіжних заходів

 

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                від 10.06.2004 №  04-5/1107, розділ ІІІ

6.2.

Можливість оскарження ухвали про вжиття запобіжних заходів у касаційному порядку  законодавством не передбачено

Оглядовий лист Вищого господарського суду України

від 17.04.2006 № 01-8/844,

п. 3

6.3.

Передбачені статтею 432 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи за своєю правовою природою – це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушення з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                          від 14.02.2007 № 01-8/78,

п. 2

6.4.

Можливість вчинення дій, спрямованих на уникнення відповідальності за порушення права інтелектуальної власності, затягування вирішення спору та унеможливлення виконання рішення суду зі справи може бути підставою для застосування заходів до забезпечення позову на будь-якій стадії судового процесу

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                          від  14.12.2007 №  01-8/974,   п. 7

6.5.

Відсутність необхідного зв’язку між визначеним заявником предметом спору і запобіжними заходами, на застосуванні яких він наполягав, стала підставою для відмови у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів до подання позову про захист майнового права інтелектуальної власності на твір

Оглядовий лист Вищого
господарського суду України
від  22.01.2007 № 01-8/25,

п. 8

       

7. Питання призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності

 

7.1.

Загальні питання призначення судової експертизи у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права  інтелектуальної власності

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                           від 29.03.2005 №  04-5/76, розділ 1

7.2.

Експертиза у справах зі спорів, пов’язаних із захистом    авторського  права  та  суміжних  прав

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                               від   29.03.2005   №  04-5/76, розділ 2

7.3.

Експертиза  у  справах зі спорів, пов’язаних із захистом права  інтелектуальної  власності   на  торговельні  марки

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                            від 29.03.2005 № 04-5/76, розділ 3

7.4.

Експертиза  у  справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної  власності  на комерційне  найменування

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                           від   29.03.2005  №  04-5/76, розділ 4

7.5.

Експертиза у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної  власності  на   промисловий  зразок

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                             від 29.03.2005 № 04-5/76, розділ 5

7.6.

 Експертиза у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної  власності  на  винахід  чи  корисну  модель

Рекомендації президії Вищого господарського суду України                                     від 29.03.2005 № 04-5/76, розділ 6

7.7.

Господарський суд апеляційної чи касаційної інстанції не може переглядати правильність призначення місцевим судом судової експертизи окремо від перегляду рішення суду першої інстанції по суті спору

Оглядовий лист Вищого господарського суду України                                           від 14.12.2007 № 01-8/974,

п. 8

 Заступник Голови Вищого

господарського суду України                                                                                                   В. Москаленко

« Повернутись до всіх матеріалів групи