Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 4 липня 2022 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Про деякі питання щодо звільнення від сплати державного мита громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи(Інформаційний лист ВГСУ від 30.07.2009 № 01-08/457) 30.07.2009 Друкувати

                                                                                         Господарські суди України

 

 

 

У судовій практиці постали питання, пов’язані з наданням пільг зі сплати державного мита громадянами, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, і які є інвалідами І та ІІ груп та виступають учасниками судового процесу в господарському суді. У зв’язку з цим Вищий господарський суд України звернувся з відповідним запитом до Державної податкової адміністрації України, яка повідомила таке:

"Відповідно до Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" (із змінами та доповненнями) державне мито належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" з відповідними змінами і доповненнями (далі – Декрет).

Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито наведено у статті 2, а розмір ставок державного мита – у статті 3 Декрету.

Перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій за які не сплачується державне мито наведено у статті 4 Декрету. Зокрема, відповідно до пункту 18 статті 4 Декрету від сплати державного мита звільняються інваліди І та ІІ групи.

При цьому, статтею 1 Закону України  від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон) визначено, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець, як учасник судового процесу, при цьому цей громадянин є інвалідом І або ІІ групи, має право користуватися пільгою визначеною в абзаці п’ятому пункту 18 статті 4 Декрету".

Наведена правова позиція повідомляється до відома та для врахування у роботі.

У зв’язку з викладеним відкликається Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 25.09.1997 № 01-8/359 "Про деякі питання щодо вирішення спорів, пов'язаних з поданням позовів громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи".

 

 

Заступник Голови Вищого

господарського суду України                                                                                                      В. Москаленко

 

 

« Повернутись до всіх матеріалів групи