Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 31 березня 2020 Українська3English

\
\
\
\
\
\
З МЕТОЮ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ 19.10.2009 Друкувати

На останньому своєму засіданні (25 вересня 2009 року) Рада суддів господарських судів України, заслухавши та обговоривши доповідь експерта Інституту прикладних гуманітарних досліджень щодо нового антикорупційного законодавства України, а також виступи членів Ради, зокрема, вирішила:

а) рекомендувати головам місцевих та апеляційних господарських судів організувати вивчення в колективах судів положень Законів України "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", що вводяться в дію з 1 січня 2010 року;

б) до кінця 2009 року розробити та підготувати до розгляду на засіданні Ради суддів господарських судів України систему заходів щодо запобігання та протидії корупції у господарських судах.

Три закони, що запроваджують новий порядок запобігання і протидії корупції, встановлюють нові види корупційних правопорушень і злочинів, а також вводять відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення, і були обговорені на засіданні Ради суддів, становлять нове антикорупційне законодавство України.

-Ці Закони - "антикорупційний пакет Президента", який знаходився в Парламенті протягом трьох років, - коментує ситуацію експерт Інституту прикладних гуманітарних досліджень Ігор Осика. -За цей час законопроекти, що були розроблені Інститутом, набули значних змін. Сьогодні вони містять положення про запобігання, виявлення та припинення корупції в публічній і приватній сферах, відшкодування заподіяної корупційними правопорушеннями шкоди, поновлення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, держави. Передбачена також відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень та визначено порядок притягнення їх до відповідальності, зокрема - підстави кримінальної відповідальності юридичної особи за корупційне правопорушення - незаконне надання або пропонування її керівником чи іншою уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи благ суб'єктам відповідальності за корупційні правопорушення (визначаються у відповідності до статті 2 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції"); розміри штрафів, що накладатимуться на юридичну особу в разі здійснення визначених законопроектом правопорушень; порядок порушення справи про корупційні правопорушення, вчинені юридичними особами, їх судовий розгляд та оскарження прийнятого судового рішення.

Якщо коротко і узагальнено, по суті означеної ситуації, то заради чого, через які причини все це робиться? Основною метою прийняття цих законів було приведення національного законодавства України у відповідність до міжнародних документів, згода на обов'язковість яких була надана Верховною Радою України, і виконання Україною зобов'язань, що випливають з її членства у Раді Європи. Зокрема, зауважу, - Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та Додаткового протоколу до цієї Конвенції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, а також Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, з урахуванням рекомендацій Групи держав проти корупції (ГРЕКО).

Чому ці міждержавні документи зачіпають інтереси нашої держави? Закони України стосовно ратифікації Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції (від 18 жовтня 2006 року) та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (від 18 жовтня 2006 року) наберуть чинності лише з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення". У зв'язку з набуттям з 1 січня 2006 року Україною членства у Групі держав Ради Європи проти корупції (ГРЕКО), котра здійснює контроль за виконанням Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, стороною якої є Україна, та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, вказаною інституцією у березні 2007 року на пленарному засіданні розглянуто і затверджено Оціночний звіт по Україні. У Звіті відзначається, що "Україна сприймається як країна, вражена корупцією, при цьому вказана проблема поширена практично у всій державі та у всіх державних установах, як на центральному так і на місцевому рівнях... Поточний рівень корупції становить реальну загрозу принципам демократії і верховенства права". Групою держав Ради Європи проти корупції (ГРЕКО) визначено для України 26 рекомендацій, в тому числі рекомендовано "переглянути систему адміністративної відповідальності за корупцію з метою встановлення чіткої практики розгляду справ про корупцію, як кримінального злочину".

Крім цього, передбачається, що введення нових законів у дію сприятиме розробці та реалізації ефективної і скоординованої державної політики запобігання та протидії корупції, а також створенню умов для самостійності органів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції - з метою виконання ними своїх функцій ефективно та в умовах незалежності від будь-якого неналежного впливу, а помимо того - підготовці відповідних фахівців для виконання покладених на них функцій тощо.

Варто зазначити, що Рада суддів господарських судів України  цим же рішенням (від 25 вересня 2009 року) зобов'язала голову Ради суддів при розгляді скарг на дії суддів аналізувати зміст посилань на вчинення корупційних діянь з урахуванням нових складів адміністративних правопорушень та нових складів злочинів, передбачених новими законами про корупцію.

                                                                                                                                                                                  Прес-служба ВГСУ

« Повернутись до всіх матеріалів групи