Вищий господарський суд України
Голова ВГСУ та судді взяли участь у "круглому столі" щодо реформування судової системи України 30.10.2014

30 жовтня 2014 року відбувся "круглий стіл" на тему "Якою має бути реформа судової системи України?", організований Юридичною групою LCF та Національною асоціацією банків України (НАБУ).

У заході взяли участь Голова ВАСУ Олександр Нечитайло, суддя ВАСУ, член ВРЮ Олексій Муравйов, суддя КСУ Наталя Шаптала, суддя ВСУ Лілія Григор'єва, суддя ВССУ Алла Лесько, суддя Київського апеляційного господарського суду Олена Коротун, суддя Господарського суду міста Києва Оксана Марченко, керівник групи експертів проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні" Віргіліюс Валанчюс, керуючий партнер Юридичної групи LCF Анна Огренчук, Голова Ради НАБУ Роман Шпек, доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України Олена Беляневич, провідні юристи та науковці.

Від Вищого господарського суду України у заході взяли участь Голова ВГСУ Богдан Львов, заступник Голови ВГСУ Геннадій Кравчук, судді ВГСУ Лариса Іванова (секретар першої судової палати), Тетяна Дроботова (секретар другої судової палати), Ігор Бенедисюк (секретар четвертої судової палати), Алла Демидова, Віталій Корсак, Світлана Самусенко, Віктор Москаленко, Олена Яценко.

Мета проведення "круглого столу" - відкрите публічне обговорення проекту Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Своїм баченням щодо реформування судової системи поділився Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов.

"У світі не існує єдиного підходу та стандартів у структурі судової системи. Стандартом вважається передбачуваність, прогнозованість та справедливість судових рішень. А щодо кількості ланок, то це все індивідуально. І те, що у нашому суспільстві тривають дискусії на цю тему і висловлюються різні позиції - цілком нормальне явище", - вважає Богдан Львов.

На його думку, ліквідація вищих спеціалізованих судів, які розглядають 200 тисяч справ на рік, призведе до збільшення в рази звернень в Європейський Суд з прав людини. У свою чергу, він наголосив на важливій ролі Верховного Суду України як найвищого судового органу, пріоритетним завданням якого є забезпечення єдності судової практики та однакового застосування судами норм законодавства, а що ж до процесуальних форм реалізації цих функцій, то вони повинні обговорюватися.

Крім того, Богдан Львов не вбачає раціональності в ліквідації однієї з юрисдикцій, адже кількість справ залишиться незмінною і весь суддівський корпус перейде до інших судів. Водночас пропорційно збереженому кількісному складу суддів збережуться й апарати, а отже, і витрати на утримання приміщень. Не сприяє збереженню державних коштів і ситуація, яка склалася із звільненням суддів, що отримують зарплату, але при цьому не здійснюють правосуддя.

Одним з аргументів доцільності існування господарських судів Богдан Львов назвав надходження до спеціального фонду державного бюджету 500 мільйонів гривень на рік судового збору, які покривають значну частину витрат на утримання судів, причому не лише господарських.

Разом з тим, очільник ВГСУ вважає пріоритетним принцип спеціалізації судів, що його обрала більшість європейських країн. Також він наголосив на важливості етичних та професійних якостей судді і відповідності займаній посаді. "Потрібно змінити підходи, забезпечивши виконання прийнятих судових рішень, захист та зовнішню незалежність судів від виконавчої та законодавчої влади, - зазначив Богдан Львов. При цьому позитивним моментом він назвав активну участь саме громадськості у суспільно-економічних перетвореннях. На його переконання, найбільш актуальними для суспільства завданнями є переатестація суддів, починаючи з вищих судів, перевірка їхньої професійної підготовки, відновлення кваліфікаційних класів, відбір нових кадрів. А в процесі вдосконалення системи судочинства і забезпечення її ефективності потрібно керуватися раціональним підходом, щоб не повторити гіркий досвід з ліквідацією військових судів. З огляду на світову практику, потрібно не відмовлятися від створення нових спеціалізованих судів, а, навпаки, обговорювати ці питання.

"Будь-який закон ефективно працює лише тоді, коли суспільство до нього готове. Реформування судової системи триває вже 20 років. Були позитивні моменти, були й негативні, але ми не можемо відмовитися від попереднього досвіду", - резюмував Богдан Львов.

У своєму виступі суддя ВГСУ Олена Яценко торкнулася окремих положень проекту Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Зокрема, доцільним вона вважає спеціалізацію судів, яка закріплена Конституцією України, а не суддів, як це пропонується у новому проекті закону. Водночас впровадження деяких механізмів, зазначених у документі, становитиме загрозу для суспільства.

Про важливість комплексного підходу до проведення судової реформи зазначила під час свого виступу суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько.  На її переконання, при поверненні до триланкової системи слід звернути увагу на вдосконалення процедури касаційного оскарження, зокрема шляхом запровадження законодавчих фільтрів допуску касаційних скарг до суду касаційної інстанції, а також надання належної правової допомоги. Така необхідність, як пояснила доповідач, виникає у зв'язку з надзвичайно великим навантаженням на суддів касаційної інстанції, про що свідчать статистичні дані розгляду справ у ВССУ. "Варто згадати складну ситуацію, яка виникла в 2007 році. Відповідними змінами до Закону України "Про судоустрій України" апеляційним судам тоді було передано функції касаційної інстанції, оскільки Верховний Суд України не в змозі був своєчасно забезпечити розгляд значної кількості справ. Тобто за умови триланкової системи, але без законодавчих фільтрів та надання кваліфікованої правової допомоги розглядати справи в суді касаційної інстанції на належному рівні не буде можливості", - зауважила Алла Лесько.

Голова Ради НАБУ Роман Шпек висловив побоювання, що реформування, закладене в проекті Закону України "Про судоустрій і статус суддів", може призвести до втрати судової практики. Неприємно вразило його те, що в основі судової реформи лежить не забезпечення правосуддя або створення сприятливого підприємницького інвестиційного клімату, а економія коштів державного бюджету на утримання судової системи.

У свою чергу, керівник групи експертів Проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції" Віргіліюс Валанчюс зауважив, що для бізнесу, як і для громадян, важливим є справедливий суд, а не громіздка система судів. За його словами, судова влада повинна стати незалежною, а законодавча і виконавча влада повинні звикнути не втручатися в її роботу.

Під час "круглого столу" також обговорили питання загальних принципів побудови судової системи України, повноважень вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України, професійної підготовки та дисциплінарної відповідальності суддів, суддівського самоврядування. Насамкінець учасники заходу висловили спільну думку щодо доцільності відкритого публічного обговорення законодавчих ініціатив.

 

Відділ міжнародно-правового співробітництва та зв'язків зі ЗМІ